пасаж
ПАСА́Ж, у, ч.
1. Торговельна споруда – крита галерея з крамницями з обох боків, що звичайно має виходи на паралельні вулиці.
Саша Павленко .. разом із своїм корешем [товаришем] Льонькою Жолудем пробили невелику дірку у вітрині ювелірного магазину в Старому пасажі (І. Микитенко).
2. заст. Коридор, прохід.
Довгі коридори [тюрми], залізні східці, що тяглися нагору, привели нас до світлого пасажу, що мав скляний дах, а по обидва боки обшиті залізом дверцята з вічками (Олесь Досвітній).
3. Частина музичного твору, музична фраза з швидким послідовним чергуванням нот від високих до низьких і навпаки.
У практиці багатьох наших педагогів вокалу .. всю увагу зосереджено тільки на техніці, тій чи іншій високій ноті, колоратурних пасажах (з наук.-попул. літ.);
– Ось він кінчає вальса [грати]. Які гарні останні звороти й пасажі, правда? (О. Кобилянська);
Її руки .. з блискавичною швидкістю виконували найскладніші пасажі (О. Іваненко).
4. перен., заст. Раптова подія, несподіваний, дивний поворот справи.
[Костомаров:] Чим же, врешті, пасаж отсей скінчився? (С. Голованівський).
5. Окреме місце в тексті книги, статті, що використовується для справлення емоційного ефекту.
Цей пасаж письменника викликає в душі цілий світ пережитого (із журн.).
(1) Яки́й (що за і т. ін.) паса́ж – вигук з приводу чого-небудь раптового, несподіваного, дивного.
– Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)