патефон
ПАТЕФО́Н, а, ч., іст.
Портативний музичний апарат, який відтворює звуки, записані на особливі пластинки.
Передбачалась легка вечеря, потім ігри й танці під патефон (М. Трублаїні);
Найчастіше це траплялося у свято, коли депо, шахта, станція, клуб і школа сяяли вночі червоно-синьо-жовто-зеленими гірляндами, що гасли аж по тому, як сходило сонце, а з вікон у висілку грали патефони, і в бараці крізь тонкі стіни було чути з кімнати в кімнату святковий гомін (Григорій Тютюнник);
Віта думала, що коли скінчиться війна і коли вони зійдуться з Йосипом (їй зараз дуже цього хотілося), то куплять патефон і слухатимуть Шуберта (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)