патристика
ПАТРИ́СТИКА, и, ж.
Сукупність теологічних, філософських та політико-соціологічних доктрин християнських мислителів філософії II–VII ст. н. е. так званих отців церкви.
Е. Жильсон був не згодний з загальноприйнятою тезою про те, що у середньовіччi перiод патристики, з переважаючими в нiй iдеями Платона, замiнився перiодом схоластики, в якiй керiвну роль відігравали погляди Арiстотеля (з наук. літ.);
// розм. Книжка, в якій вміщено такі твори.
– Ф-ф-ф! – подув Антосьо, наче страх видував, склав все на парту, а патристику взяв і крісло з-за стола, .. сів та й почав товкти отців четвертого століття (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)