патрицій

ПАТРИ́ЦІЙ, я, ч.

1. У стародавньому Римі – член родової общини, пізніше – представник родової знаті.

Перед Нероном, Перед Юпітером новим. Молились вчора сенатори І всі патриції (Т. Шевченко);

Зіпершись на високу спинку стільця, Наливайко розглядав прекрасну копію портрета дружини флорентійського патриція Монни Лізи (Іван Ле).

2. Особа, що належала до патриціату.

– І міські патриції, і пани радці .. – всі пристануть до нас, коли почують про школу (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. патрицій — патри́цій іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. патрицій — див. АРИСТОКРАТ.  Словник синонімів Караванського
3. патрицій — -я, ч. 1》 У Стародавньому Римі – член родової общини, згодом – представник родової знаті. 2》 Особа, що належала до патриціату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. патрицій — Аристократ римський  Словник чужослів Павло Штепа
5. патрицій — Патри́цій, -ція, -цієві; -ри́ції, -ціїв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. патрицій — ПАТРИ́ЦІЙ, я, ч. 1. У стародавньому Римі — член родової общини, пізніше — представник родової знаті. Перед Нероном, Перед Юпітером новим. Молились вчора сенатори І всі патриції (Шевч.  Словник української мови в 11 томах