патріархальщина
ПАТРІАРХА́ЛЬЩИНА, и, ж., зневажл.
Пережитки старовини, патріархальних стосунків, побуту, звичаїв.
Я безпорадно оглянувся; я мимоволі зиркнув на полущений образ Христа на старій іконі, що висіла в кутку на стіні, й подумав: “Боже, де ти на цій земній юдолі набираєш цілі копи неприємностей, які обсідають нас? Кожного дня кожному, кому тільки не заманеться, мистця можна звинуватити в пристрасті до національного, що, зрозуміла річ, сусідує із націоналізмом, у формалізмі, втечі від сучасності, в прихованому небажанні оспівувати радянську дійсність, в потягу до патріархальщини” (Р. Федорів);
На початку 30-х XX ст. років тоталітарний режим розв'язав справжню війну проти музейних працівників, організаторів і членів краєзнавчих товариств. Їх стандартно звинувачували в націоналізмі, ідеалізації патріархальщини, зв'язку з неіснуючими контрреволюційними організаціями, прагненні до повалення радянської влади в республіці шляхом збройного повстання, відторгнення Української республіки від СРСР і реставрації капіталістичного ладу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)