паювання

ПАЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. паюва́ти.

Він бачив і розумів, що старшина бере собі лев'ячу частку здобутого, і вважав, що таке паювання несправедливе (З. Тулуб);

П'яною почувала себе козацька старшина, якій, після паювання трофеїв, дісталися численні скарби (П. Панч);

Паювання земельних наділів.

Значення в інших словниках

1. паювання — паюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. паювання — -я, с., розм. Дія за знач. паювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паювання — ПАЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. паюва́ти. Він бачив і розумів, що старшина бере собі лев’ячу частку здобутого, і вважав, що таке паювання несправедливе (Тулуб, Людолови, II, 1957, 192); П’яною почувала себе козацька старшина, якій...  Словник української мови в 11 томах
4. паювання — Паюва́ння, -ня с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.  Словник української мови Грінченка