пегас
ПЕГА́С, а, ч.
1. У грецькій міфології – крилатий кінь, що вибив джерело, з якого пили воду музи і яке давало натхнення поетам-співцям.
Скілько муз таких на світі! Во всякім городі, в повіті! Укрили б зверху вниз Парнас. Я музу кличу не такую: Веселу, гарну, молодую; Старих нехай брика Пегас (І. Котляревський);
// Символ поетичного натхнення.
Виграває і літає По країні поетичній Мій прудкий Пегас коханий (Леся Українка).
2. Сузір'я північної півкулі зоряного неба.
За Кассіопеєю (якщо виходити від Полярної зорі) лежать сузір'я Андромеди і Пегаса (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)