Словник української мови у 20 томах

пейджер

ПЕ́ЙДЖЕР, а, ч.

Пристрій для передавання на відстань закодованого повідомлення з використанням УКХ-частотних сигналів, що перетворюються на текстову, цифрову або тональну інформацію.

Користувач пейджера.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пейджер — пе́йджер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пейджер — (від англ. page — сторінка) портативний пристрій, який забезпечує приймання текстів повідомлень по каналах радіозв'язку  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. пейджер — [пейджеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. пейджер — -а, ч. Портативний бездротовий пристрій для прийому та запису інформації.  Великий тлумачний словник сучасної мови