пелюстковий

ПЕЛЮСТКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до пелю́стка і пелюсто́к.

Чи дружно яблунь квіти ранні Розсиплють пелюстковий сніг, Чи будуть зустрічі нежданні В дорогах дальніх і близьких? (П. Дорошко);

// Такий, як у пелю́стки чи пелюстка.

Зів'яли рожеві вуста, пожовтіла ніжна шкіра, зморшки порізали пелюсткові щоки (О. Бердник);

Тиха пелюсткова жура голубить моє чоло, і воно, покарбоване зморшками, безсило піддається романтиці й сантиментам. (Б. Антоненко-Давидович);

Біг Івасик, немов на свято, І вибрикував, як лоша, І, напевне, була у п'ятах Пелюсткова його душа. (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. пелюстковий — пелюстко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пелюстковий — -а, -е. Прикм. до пелюстка і пелюсток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пелюстковий — ПЕЛЮСТКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до пелю́стка і пелюсто́к. Чи дружно яблунь квіти ранні Розсиплють пелюстковий сніг, Чи будуть зустрічі нежданні В дорогах дальніх і близьких? (Дор., Тобі, народе.., 1959, 12).  Словник української мови в 11 томах