пелюшник
ПЕЛЮ́ШНИК, а, ч., розм.
Дитина у пелюшках.
У затінку в колисці мирно спав пелюшник (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ПЕЛЮ́ШНИК, а, ч., розм.
Дитина у пелюшках.
У затінку в колисці мирно спав пелюшник (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)