Словник української мови у 20 томах

пепіньєрка

ПЕПІНЬЄ́РКА, и, ж., іст.

У Росії до 1917 р. – дівчина, яку після закінчення навчального закладу закритого типу залишають в цьому закладі для проходження педагогічної практики.

Діяльність пепіньєрки.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пепіньєрка — пепіньє́рка іменник жіночого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. пепіньєрка — -и, ж. У дореволюційній Росії – дівчина, яку після закінчення закритого навчального закладу залишали в ньому для проходження педагогічної практики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пепіньєрка — пепіньє́рка (від франц. pepinsere – розсадник) у царській Росії дівчина, яку після закінчення середнього закритого жіночого навчального закладу залишено при ньому для педагогічного стажування.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пепіньєрка — Пепіньє́рка, -ки, -рці; -є́рки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пепіньєрка — ПЕПІНЬЄ́РКА, и, ж. У дореволюційній Росії — дівчина, яку після закінчення закритого учбового закладу залишають в ньому для проходження педагогічної практики.  Словник української мови в 11 томах