первотвір
ПЕРВОТВІ́Р, тво́ру, ч., заст.
Оригінал.
В надрукованій в “Раді” п'єсі, бодай і скороченій, єсть все-таки ця сцена; вона показує, як відносився автор до селян і як до поміщиків, вона свідчить про його соціальні переконання, і коли б критик дійсно хтів познайомитись з “святая святих” авторів, він мусив би продивитись їх рукописи, первотвори, бо більш ніж наївно шукати “святая святих” в тих творах, які перейшли крізь цензурне чорнило, як наївно було б шукати і сліду гріха на душі, що видерлась з чистилища (Л. Старицька-Черняхівська);
Дух первотвору.
Словник української мови (СУМ-20)