первістка
ПЕ́РВІСТКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що перва́чка.
Теща не могла налюбуватися нашою первісткою, буквально не відходила від колиски, і я подумав, що в її душі розтоплюється лід, бо, виявляється, навіть у похмурій душі є сили, які засвічують давно забуті сонечка (Р. Федорів).
2. с. г. Корова, яка телиться перший раз.
Стадо корів поповнюється щороку .. первістками (із журн.);
Добра доярка мусить не лише майстерно доїти корову, а точно знати, коли її треба спарувати, як підготувати отелення, як роздоїти первістку (М. Чабанівський).
3. поет. Те саме, що перво́цві́т 1.
Як бідну первістку, Дочасну, морози поб'ють, І кущик любистку Холоднії роси поллють, – Не плач, моя роже, Весна переможе!.. (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)