перебитий
ПЕРЕБИ́ТИЙ, а, е.
Прикм. до переби́ти.
Офіцери були перебиті, а генерал Гофман піднятий на штики своїми нижніми чинами (О. Довженко);
Довго боліло крильце перебите; Чайці ж про теє й дарма (Я. Щоголів);
Поруч, у заростях, лежало перебите і вивітрене, як перепрана ганчірка, весло (Іван Ле);
Перед палацом .. поріс бур'ян та чорнобиль, заглядаючи у дзеркалеві [дзеркальні] вікна палацу, з половини перебиті (Панас Мирний);
Його маленька світличка перебита була в кінці, і за тією пересічкою шальовочною він спав (Б. Грінченко);
// у знач. прикм. зі сл. битий. Якого багато разів били, громили.
І от якось примчало на тім боці зо Дніпра декілька тисяч шведів – битих, перебитих (Ю. Яновський);
// переби́то, безос. пред.
Праву йому руку перебито, груди прострелено (Остап Вишня);
Перебито на дрізки весь посуд (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)