переборений
ПЕРЕБО́РЕНИЙ, ПЕРЕБО́РОТИЙ, а, е.
Прикм. до переборо́ти.
Спраглий язик промивала Ганна Федорівна борною, радіючи, що тяжка хвороба переборена і чоловік тепер житиме (А. Шиян);
// у знач. ім. пребо́ротий, того.
Очі займались недобрим вогнем, як часом хто з хлопців, хазяйських синів, його у чому переборе, і тільки втішався він хижо, коли переборотий милості просить у його (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)