перевал
ПЕРЕВА́Л, у, ч.
1. Дія за знач. перевали́ти, перева́лювати¹.
Перевал через гірський кряж був важким.
2. Найнижче і найдоступніше для переходу місце в гірському хребті чи масиві.
Вже вийшли [Владко і Начко] на перевал цитадельної гори (І. Франко);
Всю ніч і весь день по шляхах і стежках, що вели до перевалу через Карпати, рухалися обози, автомашини, кінні і піші (В. Петльований);
* Образно. Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (М. Бажан).
3. перен. Зміна, поворот у розвитку, ході, перебігу чого-небудь.
А літо вже на перевалі: Перепочило після жнив (І. Муратов).
4. спец. Глибока оранка, при якій верхній шар землі переміщається на місце нижнього.
Під час підняття перевалу під виноградник ґрунт треба добре заправити органо-мінеральними компостами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)