перевищувати
ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ую, уєш і діал. ПЕРЕВИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що.
1. Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число.
Температура повітря в спальній кімнаті не повинна перевищувати 15 –16° С (з навч. літ.);
// Бути більшим за що-небудь розмірами, обсягом і т. ін.
Загальна площа зледеніння земної кулі значно перевищує територію всієї Європи (з газ.);
// Виходити за встановлені норми, межі і т. ін. чого-небудь.
Машина вимчала його за гратчасту браму .. Вчений дозволив собі перевищити швидкість (Н. Рибак);
Він утроє перевищив за зміну свою норму (О. Донченко).
2. перен. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь.
Він безмірно перевищав Пету своєю відвагою (І. Франко);
Хоч Стаху й називали “пискатою”, та стара Кукурбиха в цьому відношенні перевищила її втроє (Ірина Вільде);
// Брати верх над ким-, чим-небудь у змаганні, суперництві і т. ін.
Засоромилася зозуля, що втратила таку нагоду, аби перевищити солов'я, та й не кінчила вже свою співанку (Л. Мартович);
Хоч ви, пане докторе, і насичений всякими науками й законами, хоч і не вірите в світ надземний з його невидимими подіями, то однакож, щодо снів і пояснень деяких містичних “феноменів”, жінки перевищають рішуче своїми здогадливими інстинктами і т. ін. мужчин (О. Кобилянська);
// рідко. Бути вищим за кого-небудь на зріст.
Говорила Докія понурим, майже неприязним шепотом, своєю гордою, високою статтю, мов цариця, перевищаючи всіх (О. Кобилянська).
3. Користуватися правами, повноваженнями більшою мірою, ніж дозволено за посадою, становищем і т. ін.
Перевищити владу.
Словник української мови (СУМ-20)