перевішувати
ПЕРЕВІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́СИТИ, ві́шу, ві́сиш, док., кого, що.
1. Знявши щось з чого-небудь, вішати в іншому місці або інакше.
Вони перетинали вулиці вірьовками, знімали й перевішували вивіски на крамницях, майстернях і перукарнях (П. Колесник);
Пес .. взяв кендюха й трепетливо перевісив з хазяйського кілочка на свої зуби (О. Ковінька).
2. через що. Вішати на що-небудь, перекидаючи на обидва боки або звішувати, спускати, вміщуючи на щось.
Через плечі добру торбу Перевісив [Санчо], в неї шмаття Сво́го й панського наклавши (І. Франко);
Одного дня Василь одягнув семряжину, перевісив через плече біленьку, щойно пошиту, торбину на книжки, вложив у неї грифльову табличку та шмат гарячого нацибуленого і насоленого підпалка та почимчикував до школи (У. Самчук);
На мою думку, тих чесних перевішати б усіх на одній гілляці, а пани їх у ручку цілують (В. Винниченко).
ПЕРЕВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., кого і без дод.
Вішаючи, позбавляти життя всіх або багатьох.
– Зажерливих пройдисвітів таких Я перевішала б усіх... (Л. Глібов).
◇ (1) За день не переві́шаєш кого – кого-небудь дуже багато, велика кількість.
– Там їх зальотників біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)