Словник української мови у 20 томах

перегинати

ПЕРЕГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін.

При складанні аркуша паперу його перегинають і .. пригладжують аркуш по лінії згину (з наук.-попул. літ.).

2. Згинаючи, нахиляти (тулуб, спину, шию і т. ін.).

Добриловський ще раз граціозно й якось м'яко нахилив шию й голову.., перегнув пополовині свою тонку фігуру, та й сів у крісло (І. Нечуй-Левицький);

Першим знепритомнів тамада .. Коліна перегнув, спину зігнув (О. Ковінька);

Вони майстерно скрутили незграбну постать, зірвали з неї штани і вдвоє перегнули Бараболю на лаву (М. Стельмах);

// безос. Робити зігнутим, горбатим і т. ін.

На спині [в панка] був справжній горб .. – Ну й цього перегнуло! – подумав Чіпка (Панас Мирний).

3. перен. Проїздити, проходити, обгинаючи що-небудь.

Автоколона вихопилась за парк, перегнула Капустяну балку і незабаром влилася в бурливий потік центральної вулиці (Яків Баш);

// Рухаючись у певному напрямі, перетинати шлях кому-, чому-небудь іншому.

Хмара прискорює рух правого крила, щоб перегнути машині шлях, а “Победа” припускає хід, сподіваючись проскочити під хмарою, не наразившись на зливу (Ю. Яновський).

4. перен., розм. Припускатися перегину (у 2 знач.).

– Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. – Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник).

5. Згинати більше, ніж треба.

Перегнути трубу.

◇ (1) Перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без дод. – будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін.

– Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим і людям було добре (С. Чорнобривець);

Воронцов .. серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить. Хома запевнив, що.. лінії не перегне (О. Гончар);

(2) Перегина́ти / перегну́ти па́лицю (па́лку) – допускати надмірну крайність у вчинках, діях, поведінці і т. ін.

– Це глибока думка, – обережно сказав Іван Павлович .. Ніколи не треба перегинати палицю, узагальнювати. Що дуже добре в одному випадку, принесе шкоду в іншому (В. Собко);

– А Маслюк! Хіба він не називав мене боягузом! – А ще хто? Хто ще? – Ігор зрозумів, що перегнув палицю. Справді, ніхто, крім Маслюка, його не ображав цим словом (І. Багмут);

Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: – Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський);

– Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перегинати — перегина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перегинати — Згинати, гнути, (папір удвоє) перегортати; (коліна) згинати; П. надто старатися, впадати у крайність, брати через край, передавати куті меду, перегинати палицю, перетягати струну.  Словник синонімів Караванського
  3. перегинати — -аю, -аєш, недок., перегнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. 2》 Згинаючи, нахиляти (тулуб, спину, шию і т. ін.). || безос. Робити зігнутим, горбатим і т. ін. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегинати — перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії.  Фразеологічний словник української мови
  5. перегинати — НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко — голову); ПЕРЕГИНА́ТИ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИ підсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
  6. перегинати — ПЕРЕГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. При складанні аркуша паперу його перегинають і ..пригладжують аркуш по лінії згину (Гурток "Умілі руки..", 1955, 19).  Словник української мови в 11 томах
  7. перегинати — Перегина́ти, -на́ю, -єш сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.  Словник української мови Грінченка