перегорода
ПЕРЕГОРО́ДА, и, ж., рідко.
Те саме, що перегоро́дка 2.
Сам він був найвільнолюбивіший чоловік на весь повіт, не знав ні в чому ніяких перепон і перегород... (Панас Мирний);
Розлука, ніби той мур, розвалилася нараз, але зараз же виростала якась нова, ще гірша перегорода, свідомість, що Данило важко недужий, що вони можуть розлучитися навіки. – Ігор де? – спитала по хвилині Євфросина (Б. Лепкий);
* Образно. На Лівобережній Україні дуже довго держався в народі погляд, ніби велика революція Хмельниччини скасувала всі суспільні перегороди й перетворила українське суспільство в якийсь соціальний моноліт (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)