перегризати
ПЕРЕГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. перегри́з, ла, ло; док., кого, що.
1. Гризучи, розділяти на частини.
Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б (Т. Шевченко);
Коли його [спрута] витягали, він обвивав лапами руку, присисався до неї і жер нас розлюченим оком. Але Джузеппе пеньками зубів перегризав йому шию (М. Коцюбинський);
Сергій сердито перегриз зубами сирову нитку (Григорій Тютюнник);
* Образно. Ніхто їх не гнав, ніхто не заставляв – самі шукали атаки, щоб згорати у ній, шукали дроту, щоб перегризати його (О. Гончар);
– Вже мені сириця тіло з'їла, а залізо кості перегризло, а темниця очі помутила (Леся Українка).
2. Гризучи, кусаючи, позбавляти життя, загризати (всіх або багатьох).
– Для чого ти в світі живеш? – зціплює зуби Дмитро. – Не життя, а нещасний карбованець тебе тримає, за нього всіх перегриз би, як лютий звір (М. Стельмах).
3. Згризати, розгризати все або багато чого-небудь.
Заким вони вернуть, компанія перегризає по шматку брукви (І. Франко);
З міс Мері Майнл сталась істерія. Вона перегризла всі нігті своїх сухих пальців (Ю. Мокрієв).
◇ (1) Перегриза́ти (передира́ти) / перегри́зти (переде́рти) го́рло (горля́нку) кому і без дод.:
а) непримиренно сваритися між собою або жорстоко розправлятися з ким-небудь, перев. у стані гніву, озлоблення і т. ін.
– Ой, що тепер роблять люди... Горло один одному перегризають за шматок хліба... (З. Тулуб);
Він також уже знав про втечу опришка і чекав .. Ой чекав! Як звір у клітці, бігав по хаті – мало!.. Вибіг надвір, крутився .. поміж смереками. Попадися йому тепер хто під руки – горло перегриз би (Г. Хоткевич);
Годину тому він готовий був перегризти горло кожному, хто б сказав, що оунівці насміляться сунутися на Круту гору (М. Ю. Тарновський);
А ти ж гадав, він за бідноту вболіватиме? Та це такий вовк, що всім би нам горлянку перегриз (А. Шиян);
б) настирливо, наполегливо, часто не гребуючи будь-якими засобами, домагатися свого, відстоювати що-небудь.
Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам (В. Кучер);
Багрич вірив Алієву. Так, цей справді доведе, переконає, доб'ється правди. Він перегризе горло, відстоюючи – не своє особисте, а інтереси народу, держави (Л. Дмитерко);
Ех, коли б вернути час розподілу, він би вже не ховався за спини, очікуючи, коли його покличуть та скажуть: “Ось що лишилося, вибирайте!..” Він би розштовхав їх ліктями, горло перегриз... (В. Дрозд);
– Та горло я тому передеру ось цими руками, хто наважиться про тебе гавкнути зайве (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)