передбачати
ПЕРЕДБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що.
1. Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось.
Син того панства, пан Вацлав, часто заглядав до Солецьких, і люди передбачали, що це закінчиться маріяшом [шлюбом] (Н. Кобринська);
Обід затягнувся довше, ніж передбачав Андрій (О. Гуреїв);
Всі ці причепки редактора я передбачив, знаючи його погляди на газету і відносини до мене (М. Коцюбинський);
// Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого-небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних і т. ін.
Передбачати погоду для всієї країни – правда, це дуже цікаво? (О. Донченко);
Прогностика спроможна більш-менш точно передбачати збільшення кількості журналів і статей (із журн.);
// Мати на увазі що-небудь, не забувати про щось.
Філіппов виявився неабияким організатором – усе передбачив до найменшої дрібниці (Ю. Збанацький);
// також з інфін. Планувати, проектувати що-небудь.
Інститут [кібернетики] передбачає створити системи обчислювальних машин, здатних стежити за ходом будівництва у великому промисловому або економічному районі (з наук.-попул. літ.).
2. тільки недок. Мати що-небудь своєю умовою або передумовою; виходити з чогось, ґрунтуватися на чому-небудь.
Усі закони сучасної фізики передбачають як постулат положення про тривимірність реального простору (із журн.);
– Наше дружнє, й товариське побачення навряд чи передбачає якісь серйозніші угоди за угоду звичайну – торговельно-рибальську (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)