передвістя

ПЕРЕДВІ́СТЯ, я, с.

Явище, ознака і т. ін., що передвіщають наближення, настання чого-небудь.

Коли рушає з місця крига і на верхів'ях тане сніг, – це найвірніше передвістя, що неодмінно прийде мить – і молоде, зелене листя над головою зашумить (М. Упеник);

На початку 1651 р. польські кавалерійські загони почали нападати на козацькі прикордонні частини, що було передвістям нового вторгнення польської армії на Україну (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. передвістя — передві́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. передвістя — -я, с. Явище, ознака і т. ін., що передвіщають наближення, настання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передвістя — ПЕРЕДВІ́СТЯ, ПЕРЕДВІ́СТКА, ПРИЗВІ́СТКА розм., ПРО́ВІСТЬ поет. Ясеневі в грудях зробилось порожньо.. Це було поганим передвістям (Ю. Бедзик); Звістка була остільки раптовою, що здавалася ніби давньою передвісткою (І. Ле); Молодий, усіх я запевняв..  Словник синонімів української мови
4. передвістя — ПЕРЕДВІ́СТЯ, я, с. Явище, ознака і т. ін., що передвіщають наближення, настання чого-небудь. Коли рушає з місця крига і на верхів’ях тане сніг, — це найвірніше передвістя, що неодмінно прийде мить— і молоде, зелене листя над головою зашумить (Уп., Вірші..  Словник української мови в 11 томах