переддвер'я
ПЕРЕДДВЕ́Р'Я, я, с., книжн.
1. Місце перед дверима, перед входом куди-небудь.
Знялася мовчалива суятня, тихий ляск ходаків і братія виходила у хороми, вузькі, ніби переддвер'я раю, сама, як сонмище святих зі старогрецької ікони (К. Гриневичева);
// Місце, місцевість, розташовані безпосередньо перед чим-небудь, біля чого-небудь.
Перед ним простерлись його рідні руїни. Це були мертві переддвер'я Києва – стерті з лиця землі Бровари, Дарниця, Слобідка, Вигурівщина, випалений Труханів острів (О. Довженко);
* Образно. А от і знамените переддвер'я до святого святих – приймальна зала пана президента Об'єднаного Банку (В. Винниченко).
2. перен. Час перед якоюсь подією; початок певного періоду в розвитку чогось.
Потім усе охоплює задушливо липка темрява й тиша. Це переддвер'я в ніщо (І. Багряний).
3. анат. Початок входу в який-небудь отвір, канал живого організму.
Переддвер'я слухового лабіринту.
Словник української мови (СУМ-20)