переддень
ПЕРЕДДЕ́НЬ, дня́, рідко ПЕРЕДО́ДЕНЬ, дня, ч.
1. Час перед якоюсь визначною подією; самий початок такої події.
Був такий же переддень наступу. Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети, німці себе підбадьорювали піротехнікою (Ю. Яновський);
В передодень торжества нескореної волі, коли в одну сім'ю зійдуться сини України, затрембітає в гуцульських горах Велика Трембіта і спалахне вогонь на Довбушевій скалі (Л. Первомайський);
Навіть важко повірити, що Марія в переддень своєї смерті – це та ж Марія, яка була в Римі і Ніцці, тільки на сім років старша (М. Слабошпицький).
2. рідко. Початок дня; ранок.
Досвітні пасма витягали сонце на землю, а Лазар потрясав сивим волоссям і .. усміхався, бо дуже любив цей ярий переддень (В. Стефаник);
Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко).
Словник української мови (СУМ-20)