передлітній

ПЕРЕДЛІ́ТНІЙ, я, є.

Який передує літу, буває, відбувається перед літом.

Тепла передлітня ніч глибоким забуттям огортала дівочі почуття (Іван Ле);

А в гаї ходить передлітній шум, Березам білим коси розплітає (М. Рильський);

А якою відрадою і яким блаженством були б ці чари передлітньої повені там, на зелених полях та прирічкових луках Тивері? (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. передлітній — передлі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. передлітній — -я, -є. Який передує літу або має місце, буває, відбувається перед літом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передлітній — ПЕРЕДЛІ́ТНІЙ, я, є. Який передує літу або має місце, буває, відбувається перед літом. Тепла передлітня ніч глибоким забуттям огортала дівочі почуття (Ле, Ю. Кудря, 1956, 37); А в гаї ходить передлітній шум, Березам білим коси розплітає (Рильський, II, 1956, 84).  Словник української мови в 11 томах