передобідній
ПЕРЕДОБІ́ДНІЙ, я, є.
Який передує обідові або має місце, буває, відбувається перед обідом.
Була передобідня пора, сонце стояло високо, ледь просвічувалося крізь тонкі, напівпрозорі хмари і здавалося зовсім маленьким (А. Хорунжий);
Христю поклали на передобідній сон (Ірина Вільде);
В передобідню пору дорога повела нас поміж широких піль, де, обкурені рудим пилком, доспівали жита – покляклі, безшелесні, рідкі; великі золотисті кузьки гнули донизу, до сухої землі колосся (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)