передосінній
ПЕРЕДОСІ́ННІЙ, я, є.
Який передує осені буває, відбувається напередодні осені.
Передосіннє небо повите було в голубу задуму (С. Васильченко);
Тільки в її кривих японських очах відбився передосінній зажурений шелест тополі і серпневе виглядали її груди, наче стіжки молоді на стерні блідій (М. Хвильовий);
Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами (В. Підмогильний);
Жовкли гаї навколо, в дрімоту передосінню впадало життя на вдовиному хуторі (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)