передсвітанковий
ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, а, е.
Який передує світанкові або має місце, буває, відбувається перед світанком.
За Дніпром світало. На темному небі стояли зорі. У цю передсвітанкову годину вони горіли ще яскравіше, ніж уночі (С. Скляренко);
У передсвітанковій сутіні Галина скоріше відчула, ніж побачила, спрямований на неї благальний, сповнений туги погляд Андрія Степановича, і їй стало до болю шкода цієї поступливої, але такої безпорадної оце людини (Б. Антоненко-Давидович);
Починало заходити сірістю передсвітанковою і поволі дніти, коли скінчили роботу; рівно вклали скибки з травою – на скопаній місцині (В. Барка);
У віконце пробивалася сіро-зелена передсвітанкова мла (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)