передусім
ПЕРЕДУСІ́М, рідше ПЕРЕДОВСІ́М, присл.
Перш за все, перше всього, в першу чергу; насамперед.
Сідав [Славко] на ослін і передовсім намагався вдержати рівновагу, бо безногий ослін хилитався (Л. Мартович);
Прийшов я додому і передусім відшукав Олексу (І. Муратов);
Як відомо, будь-який успіх на виробництві передусім залежить від людей, їх кваліфікації і організації роботи (з публіц. літ.);
// у знач. вставн. сл.
Передусім, він [Давид Семенович] був споречений за те, що чесний, за те, що не тільки сам не крав, але й іншим красти не дозволив би (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)