Словник української мови у 20 томах

переділяти

ПЕРЕДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., що.

1. Розділяти що-небудь на частини.

– Васька! – вмить почувся з-за перегородки, що переділяла жіночу “уборну” від чоловічої, голос Галіної (В. Винниченко).

2. Ділити, розподіляти що-небудь на частини ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Люди обертаються на голос Палійчука, хочуть скоріше порадувати його доброю новиною: – Чуєш, Ликсандре, землю мають переділяти! (М. Стельмах);

– За що тепер воюємо? За чужі землі? Так у нас, он, своєї, руської, скільки в поміщиків: коли переділити, на всіх вистачить (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переділяти — переділя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переділяти — (ще раз) ділити, розподіляти, розділяти; (навпіл) переполовинювати.  Словник синонімів Караванського
  3. переділяти — -яю, -яєш, недок., переділити, -ділю, -ділиш, док., перех. 1》 Розділяти що-небудь на частини. 2》 Ділити, розподіляти що-небудь на частини ще раз, повторно або заново, по-іншому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переділяти — ПЕРЕДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. 1. Розділяти що-небудь на частини. 2. Ділити, розподіляти що-небудь на частини ще раз, повторно або заново, по-іншому.  Словник української мови в 11 томах
  5. переділяти — Переділя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.  Словник української мови Грінченка