пережидати
ПЕРЕЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЖДА́ТИ, ду́, де́ш, док., кого, що і без прям. дод., також із спол. поки.
Очікувати деякий час закінчення чи початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи у якому-небудь стані, становищі і т. ін.; перечікувати.
Три дні й три ночі пережидали вони, поки до гаю знов побратися (Марко Вовчок);
Пічник і його жінка часом пережидали, поки минуть кроки на вулиці або відстукотить підвода, і знов трудилися коло схованки, мов дрібної шахти (В. Барка);
Я не знаю, що було важче: слухати дівчину чи пережидати гнітючі паузи, коли вона раптом замовкала, з трудом переводячи подих (С. Журахович);
Як метелик, Хлопчик полетів, А Тінь попереду, неначе утікає, Щоб не вловив .. Розсердивсь він на ту дурницю І покотився на травицю, Оддихать трошки, переждать (Л. Глібов);
Старий презирливо переждав, поки висміється парубок (М. Стельмах);
Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)