перезрівати
ПЕРЕЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Ставати надто зрілим, спілим.
Щоб уникнути напруження робіт у період збирання врожаю і щоб сировина не перезрівала, садити тютюн треба протягом 25 –30 днів залежно від початку теплого періоду весною і холодного – восени (з наук. літ.);
// перен. Ставати старішим, ніж це треба для якогось становища, стану (про людей).
[Макар:] Ти вже дозрів. Тебе треба раз добре потрусити, і впадеш. [Павло:] А ти вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук);
// перен. Досягати вищого ступеня розвитку, після якого відбувається розклад або перехід в інший стан.
Наші почуття перезріли й вкрилися пліснявою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)