перекалатати
ПЕРЕКАЛАТА́ТИ¹, а́є, док.
Перестати, закінчити калатати (про дзвін, дзвоник).
Дзвін перекалатав.
ПЕРЕКАЛАТА́ТИ², а́ю, а́єш, док., діал.
Пережити; перебитися.
– Ади, ось тут жиє моя тітка, ходімо до неї, будемо літом робити, а зиму якось перекалатаємо (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)