Словник української мови у 20 томах

перекладати

ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що.

1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце.

Пішов [батько] від нас у дівочу допитуватись, хто з дівчат прибирав у кабінеті, чи не перекладали, бува, книжок із столу на яке друге місце (Панас Мирний);

Сирота обережно перекладав папки, а потім складав у такому ж порядку (Ю. Мушкетик);

Од сорому спустила [Сиклета] очі вниз і переклала коромисло з сорочками з одного плеча на друге (І. Нечуй-Левицький);

Латиш Матте переклав револьвера в ліву руку й простяг праву руку гостю (Ю. Яновський);

// По кілька разів класти з місця на місце, щоразу на інше місце, з руки в руку.

– Що мені та школа – хліба дасть? – старує десь у куточку Василько, перекладаючи бляшки та стекольця (С. Васильченко);

Молодий муляр, відчуваючи за своєю спиною пильне око начальника, губився, перекладав кельму з руки в руку (М. Руденко);

// перен., розм. Переносити на пізніший строк; відкладати.

– Я вже завтра щось придумаю, – вирішує вона кожного вечора, але “завтра” так подібне до “вчора”, що його знову треба перекласти на “завтра” (Ірина Вільде).

2. на кого – що, перен. Знімаючи з кого-небудь завдання, відповідальність і т. ін., доручати комусь іншому, змушувати когось іншого брати завдання, відповідальність і т. ін. на себе.

Ганна.., добре розуміючи, як важко Турбаєві одразу піймати віжки в шаленій гонитві посівної, переклала цю справу на власні плечі і чудово з нею справлялася (М. Руденко);

// на що. Використовувати машини, механізми для роботи, яку раніше виконували люди.

Одна з лебідок крана виконала роботу, яку раніше виконували підручні, допомогла завести ланцюга. Борис згадав: перекласти цю роботу на крани колись запропонувала Зоя (В. Собко).

3. на що. Надавати іншої форми або виражати іншими засобами (звичайно про музичні або літературні твори).

Записану на плівку пісню або танцювальну мелодію треба розшифрувати, тобто перекласти на ноти (з наук. літ.);

// Оформляти думку, почуття і т. ін. засобами мови або одного з видів мистецтв.

Вона була збуджена, весь час похитувала головою, усміхалася і жваво жестикулювала. Сергій перекладав це на слова (Григорій Тютюнник);

Перекладаючи факти на мову кіномистецтва, І. Савченко дбає про достовірність кожного персонажа (із журн.);

Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате, .. щоб переклали на людськую мову пісню, що дзвонять кайдани? (Леся Українка);

Троє голів укупі, три перемішаних дихання, троє рук разом .. Цю групу можна вирізьбити на піраміді, бо вона є синтез і натхнення. Тишу перекласти на камінь (Ю. Яновський).

4. Передавати текст, слово або усне висловлювання засобами іншої мови.

Більшість моїх оповідань перекладені на російську мову .. Перекладають і на інші мови: польську, німецьку, італійську, норвезьку, іспанську, мадярську (М. Коцюбинський);

Ще за життя Кобзаря, починаючи з 1860 року, почали перекладати його твори чеською мовою (з наук.-попул. літ.);

Торік я переклав Лонгфеллову “Гайявату” (Панас Мирний);

Окремі слова з шепотіння Фредамбера було чути, і Галя переклала їх товаришам (Ю. Смолич).

5. Класти що-небудь (шар чого-небудь) між чимось (шарами чогось).

Вона цілі дні листок до листка перекладала сіном турецький тютюн, що нівроку зародив того літа (М. Стельмах);

Коріння [кущів] при пакуванні слід перекладати мокрим мохом, а крону – сухою соломою, щоб не поламалась (з наук. літ.).

6. Класти, складати, укладати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Якось до нього прийшла Надя Волошко. Він саме перекладав власну піч у літній кухні (Д. Ткач);

Запрягали тарантас. Тарас Григорович поспішив туди. Поки ямщик затягав супоні, він зручніше переклав речі і зайняв своє місце (З. Тулуб).

7. рідко. Класти впоперек чого-небудь, через що-небудь.

Зв'язують докупи два або три човни, перекладають дощечки впоперек їх для сидіння і без весел пускають їх по воді (І. Нечуй-Левицький);

Перекладу я кладку через муравку (П. Чубинський).

◇ Вали́ти (зва́лювати, переклада́ти) / звали́ти (перекла́сти) з хво́рої (дурно́ї) голови́ на здоро́ву див. вали́ти¹;

(1) Переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь) пле́чі (ру́ки) – змушувати когось іншого виконувати свою роботу, свої обов'язки.

[Дремлюга:] Ех, Пилипе, Пилипе... Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші: перекладай на чужі плечі роботу і живи на свою втіху .. Не такого я гарту! (О. Корнійчук);

Своєму коханому синочкові [Оксана] раду дати так і не змогла, змушена була його виховання перекласти на чиїсь руки (О. Гончар);

(2) Переклада́ти (перено́сити і т. ін.) / перекла́сти (перенести́ і т. ін.) на папі́р – писати про що-небудь, описувати щось.

Не знаю, чи воно [оповідання] вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (М. Коцюбинський);

Є трохи [літературного добра].., у голові і серці гвіздком стремить, а виявити його – переложити на папір – нема часу (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перекладати — переклада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перекладати — (ще раз) складати, укладати, класти; (на потім) відкладати, переносити; (з чужих мов) тлумачити, перетлумачувати; (провину) скидати, спихати, звалювати, перекидати; (шар над шаром) прокладати.  Словник синонімів Караванського
  3. перекладати — -аю, -аєш, недок., перекласти, -аду, -адеш, док., перех. 1》 з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. || По кілька разів класти з місця на місце, щоразу на інше місце, з руки в руку. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перекладати — переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь) пле́чі (ру́ки). Змушувати іншого виконувати свою роботу, свої обов’язки. (Дремлюга:) Ех, Пилипе, Пилипе… Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші...  Фразеологічний словник української мови
  5. перекладати — ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев.  Словник синонімів української мови
  6. перекладати — Переклада́ти, -да́ю, -да́єш; перекла́сти, -кладу́, -кладе́ш, -ду́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перекладати — ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце.  Словник української мови в 11 томах
  8. перекладати — Переклада́ти, -да́ю, -єш сов. в. перекласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. 2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое. 3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.  Словник української мови Грінченка