переколошкати
ПЕРЕКОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.
1. Перелякати, стривожити всіх або багатьох.
Та прийшла війна і все переплутала. Батьків забрала, сусідів переколошкала, перетасувала, розметала по світах (Микола Чернявський).
2. Перебити, перенівечити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
– Мій синок одне [гусеня] забив, а я застану в себе на городі гусячий виводок, то всіх переколошкаю або зажену до свого хліва (А. Шиян);
[Дубровський:] Не дуже ж шляхетні тi рани, коли один музика мiг переколошкати бандурою двадцять польських жовнiрiв – цiлу пiд'яздову команду (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)