перекопаний
ПЕРЕКО́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до перекопа́ти.
Сивоусі дядьки скаржились .. на запущені, заміновані, перекопані й пошматовані вибухами поля (Ю. Бедзик);
Тепер знову легенька паморозь лягла сивиною на прижовклі чубчики запізнілого мишійцю, що на розмежжях, сірою кірочкою присіла на перекопані з осені латочки городів (Микола Чернявський);
// у сполуч. зі сл. земля.
Дивно й страшно було дивитися на горбок чорної перекопаної землі, що скоро піднісся над білою пеленою снігу на кладовищі... (Б. Антоненко-Давидович);
Він затоптав перекопану землю, виніс черв'якiв на сонце, щоб не повилазили, i побiг у хату (Григорій Тютюнник);
Під вікном – латочка чистої перекопаної землі з великими жовтими квітами (В. Яворівський);
* Образно. Хіба не одними грудьми годувала, не однаково виховувала? І тоді вона знову побачила ту жінку – її груди були перекопані, а лице жорстоке (Микола Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)