перекорюватися

ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПЕРЕКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., з ким і без дод., діал.

Сперечатися, докоряти один одному.

Зачали лаятись, перекорюватись (Сл. Б. Грінченка);

В корчмі бондар Назар Попелуха п'є горілочку і перекоряється з Гершком за якісь обручі на діжку (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. перекорюватися — переко́рюватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. перекорюватися — -ююся, -юєшся і перекорятися, -яюся, -яєшся, недок., з ким і без додатка, діал. Сперечатися, докоряти один одному.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перекорюватися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. перекорюватися — ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПЕРЕКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., з ким і без додатка, діал. Сперечатися, докоряти один одному. Зачали лаятись, перекорюватись (Сл. Гр.); В корчмі бондар Назар Попелуха п’є горілочку і перекоряється з Гершком за якісь обручі на діжку (Вовчок, VI, 1956, 293).  Словник української мови в 11 томах
5. перекорюватися — Переко́рюватися, -рююся, -єшся гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка