перекраювати
ПЕРЕКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Краяти, різати на частини все або багато чого-небудь; перерізати.
Ніж пірнув в паску. Трикоза перекраяв її пополовині й розломив (І. Нечуй-Левицький);
// Перетинаючи поверхню, ділити на частини все або багато чого-небудь.
Біла дорога в голубому сяйві здавалася сивою, вона перекраяла степ навпіл, губилася аж ген, де білі, полохкі зорі торкалися синього пруга (Ю. Мушкетик).
2. Краяти, різати на частини ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Перекраювати хліб;
// Перетинаючи поверхню чого-небудь, ділити на частини ще раз, повторно або заново, по-іншому.
– Ну от десяток-другий літ. Народу розплодиться... Що ж із землею тоді? Чи й ще оці скибки перекраювати? (А. Головко).
3. рідко. Те саме, що перекро́ювати.
* Образно. Сільські віршороби перекраяли, перешили твір на свій лад (В. Бабляк).
Словник української мови (СУМ-20)