перекрикувати

ПЕРЕКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, що.

Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки.

[Учитель:] Прошу співать по руці, разом і не наважатися перекрикувати одна одну (М. Кропивницький);

Сергій Павлович сів біля віконця. – Чи зручно вам? – перекрикуючи рев пропелерів, спитав я його (П. Тичина);

– Зберіть раду! – Оце! щоб то для жінок раду скликати! .. Зберіться самі, та яка всіх перекричить, тої і правда буде (Марко Вовчок);

На болоті хором кумкали жаби, ніби намагалися одна одну перекричати (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. перекрикувати — перекри́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перекрикувати — див. кричати  Словник синонімів Вусика
3. перекрикувати — -ую, -уєш, недок., перекричати, -чу, -чиш, док., перех. Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекрикувати — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. перекрикувати — ПЕРЕКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки. [Учитель:] Прошу співать по руці, разом і не наважатися перекрикувати одна одну (Кроп.  Словник української мови в 11 томах