перекуняти
ПЕРЕКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що і без дод., розм.
Куняти, дрімати якийсь час.
Люди вже п'яту добу не виходять з цеху. Тут і сплять. Власне, й не сплять, а так-сяк і хто де перекуняють годинку, та й знову до роботи (Яків Баш);
Перекуняли, сидячи в тісній, нужденній корчмі, й погнали далі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)