перекупник

ПЕРЕКУ́ПНИК, а, ч.

Той, хто перекуповує що-небудь.

Торговці – перекупники і спекулянти – прийшли пізніше .. Їх прийшла величезна юрба (Ю. Смолич);

Продавав слов'ян горбатий перекупник з малесеньким, мов печене яблуко, личком, на якому злісно поблискувало двоє булькатих очей (О. Бердник);

Спритні перекупники вертілися поміж козаками, цокали язиками, видирали один з рук кунтуші, свити, черкески, чоботи (Ю. Мушкетик);

// перен. Той, хто перешкоджає проведенню фінансових операцій.

На попередніх конкурсах, які провадилися без тендерного забезпечення, ми іноді потрапляли в халепу – коли до участі в тендері допускалися перекупники, котрі, не маючи продукції, виставляли свої ціни, а потім просто не укладали з нами договори (з газ.).

Значення в інших словниках

1. перекупник — переку́пник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. перекупник — див. зрадник; спекулянт  Словник синонімів Вусика
3. перекупник — -а, ч. Той, хто перекуповує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекупник — СПЕКУЛЯ́НТ (той, хто скуповує щось і перепродує для одержання прибутку), ПЕРЕКУ́ПНИК, ПЕРЕКУПЩИК рідше, ПЕРЕПРО́ДУВАЧ, ГЕНДЛЯ́Р зневажл., БАРИ́ШНИК заст., ПЕРЕ́КУПЕНЬ діал. Ціна на зерно впала, на одяг і взуття підскочила. Не в кооперації.  Словник синонімів української мови
5. перекупник — Переку́пник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перекупник — ПЕРЕКУ́ПНИК, а, ч. Той, хто перекуповує що-небудь. Торговці — перекупники і спекулянти — прийшли пізніше.. Їх прийшла величезна юрба (Смолич, V, 1959, 8); Сільськогосподарська продукція [на Кубі] реалізується державним організаціям, а не перекупникам, як це було раніше (Ком. Укр., 1, 1961, 70).  Словник української мови в 11 томах
7. перекупник — Перекупник, -ка м. = перекупень.  Словник української мови Грінченка