перелив
ПЕРЕЛИ́В, у, ч.
1. Дія за знач. перелива́ти, перели́ти і перелива́тися, перели́тися.
Гірського вітру перелив ромашку нижче нахилив (В. Швець);
З південних країв прилетять солов'ї, і в їхніх пісень переливі нам юність обійми простягне свої... (В. Сосюра);
Він устав на горах перед нами, Наш Київ, – переливами садів, Гарячими верхів'ями дзвіниць (М. Рильський).
2. Перехід одного кольору, відтінку в інший.
В саду росли чарівні квіти, і хлопчик бачив найтонші переливи на їхніх пелюстках (О. Іваненко);
Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий .. перелив улежаних снігів (М. Стельмах);
* Образно. І вбитий в кручі глинястої схил Високий дрогочинський частокіл. За ним ховалось сонце. Тріпотів Над містом смуг злотистих перелив (М. Бажан);
* У порівн. Широко, бентежно відкриті очі горіли йому райдужним переливом далекого неба (О. Гончар).
3. Чергування неоднакових звуків.
Широкими смугами лилося світло з вікон Д-ської резиденції, мелодійними переливами роздавалися зсередини звуки фортеп'яна (І. Франко);
Се вони [жайворонки], невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів (М. Коцюбинський);
Нас не сотні, а мільйони шукають вищих берегів цивілізацій в різноманітних переливах сопілок різних (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)