переливатися
ПЕРЕЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕЛИ́ТИСЯ, ллє́ться і рідко ПЕРЕЛЛЯ́ТИСЯ, лля́ється, док.
1. Литися з одної місткості в іншу.
Булькає, переливаючись із барильця в карафки, добуте з радгоспних льохів вино (О. Гончар);
// перен. Переходити з одного стану в другий, від одного почуття до іншого, від однієї думки до іншої і т. ін.
Матвій Матвійович був дуже людяний, добрий, м'який до того безмежжя, яке переливається у безвільність (І. Волошин);
// Перетворюватися в що-небудь інше.
То спека, то стужа... Сіяв – не вродило... Мисль якось не здужа Перелитись в діло (П. Грабовський).
2. Виливатися через край якоїсь місткості, посудини.
Налляв [Микольцьо] дві склянки пива й показував Славкові на густу піну, що аж переливалася через верх (Л. Мартович);
Було зовсім тихо. Навіть шум води, що неквапно переливалася через пощерблену вершину греблі, не долинав сюди (С. Голованівський);
// Литися стрімко, переміщатися через що-небудь (про річку, потік і т. ін.).
Ціла річка води текла у сад, гула, як на лотоках, місцями переливалась по перекатах і гуркотіла, вливаючись у Сулу (О. Стороженко);
Одразу ж за скелею шуміла, дзвеніла на камені, переливалась Рось (С. Скляренко).
3. тільки недок. Повільно литися, коливатися (про рідину).
Десь в глибинах землі, наче в череві великої тварини, щось важко сопло, булькало, тихо переливалося (П. Колесник);
В самому заповіднику, як у справжнім оазисі, переливалась і свіжила повітря вода (М. Рильський);
// Обертатися в організмі (про кров).
Кров переливається їй у жилах, б'є в висках (Н. Кобринська);
// Повільно рухатися, пересуватися (про повітря, вітер і т. ін.).
Була на диво тиха і ясна погода. Повітря прозоро переливалося вдалині (Д. Ткач);
Тільки над схилом хлюпотів, переливався пахучий, як квіти, як буйна земля, вітрець (Г. Коцюба);
// перен. Плавно коливатися.
Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита (О. Гончар);
Крізь загальний гамір юрби, що переливається, вирує навколо мене, чую якийсь знайомий голос (П. Колесник).
4. Блищати різними кольорами, відтінками кольорів.
Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво.., переливалось на змочених росою плугах (М. Коцюбинський);
// Переходити від одного кольору, тону до іншого.
Вона .. дивилась на море, що було неспокійне того дня, переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Леся Українка);
Очиці бистрі [у Галочки], аж горять, на виду краска у щочечках так і переливається (Г. Квітка-Основ'яненко);
Доріжка була обсаджена чорнобривцями, що переливались від гарячо-жовтого до червоного, майже чорного (Ірина Вільде).
5. Звучати тонами, що переходять один в один.
Згори лине жайворонкова пісня; доноситься голос, як срібний дзвіночок, – тремтить, переливається, застигає в повітрі... (Панас Мирний);
Далекий грім гудить, грохотить і переливається межи розпадинами сірих скал (І. Франко);
Тихі мелодії, прозорі й сонячні, непомітно переливалися в надривні бурхливі акорди (О. Корнійчук).
6. тільки недок. Пас. до перелива́ти.
Після підігрівання молоко переливається у пляшечку для годування (з навч. літ.).
Гра́ти (перелива́тися) всіма́ кольора́ми (ба́рвами) весе́лки (ра́йдуги) див. гра́ти.
◇ (1) Перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця) – досягати найвищого рівня, найвищої міри.
У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через край (В. Гжицький);
Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)