перелитий
ПЕРЕЛИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до перели́ти.
Про віщо марив твій співець, – Знай: він давно найшов кінець; Душа ж його, любов'ю гріта, Живе, у мову перелита! (П. Грабовський);
Говорить вона [пісня] йому, що на цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (М. Коцюбинський);
Запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники (І. Сенченко);
Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, – словеса Твої, о господи, такії (Т. Шевченко);
Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко: Данилові можна перебрести, а Кузьці треба оббігати кружка, по сухому, якщо старий не візьме його під пахву та не перенесе (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)