перелітний
ПЕРЕЛІ́ТНИЙ, а, е.
1. Той, що здійснює переліт (у 1 знач.), летить з місця на місце.
Сідав [на камінь] перелітний птах – а він все лежав, мовчазливий, німий (Г. Хоткевич).
2. Який відлітає на зиму в південні краї, а влітку повертається на батьківщину, де будує гнізда і розмножується (про птахів).
Попід хмарами лине перелітне птаство – качки, гайки, журавлі (О. Довженко);
* У порівн. Перелітними птицями летять чутки, збираються в ключі і несуть на своїх крилах найдорожче слово – земля (М. Стельмах);
Добрий настрій до Михайла так уже й не повернувся. Відлетів він у той день геть, немов перелітний птах у вирій (Ю. Збанацький);
// мисл. Стос. до місця, де пролітає дичина.
Хоч ми й приїхали туди вдосвіта, проте всі місця перелітні захопили інші мисливці (Олесь Досвітній).
3. заст., діал. Такий, що скоро проходить або змінюється; скороминущий.
Весняная сила в душі моїй грає, Її не зломили зимові морози міцні, Її до землі не прибили тумани важкі, Її не розбила і ся перелітная буря весня́на (Леся Українка);
Лиш перелітна краска по її лиці свідчила мені, що мої слова запали в її душу (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)