Словник української мови у 20 томах

переманити

ПЕРЕМАНИ́ТИ див. перема́нювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переманити — перемани́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переманити — див. переманювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переманити — ПЕРЕМАНИ́ТИ до кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИ розм., ПЕРЕВА́БИТИ розм., ПЕРЕТЯГТИ́ (ПЕРЕТЯГНУ́ТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВИТИ розм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИ розм., ПЕРЕКЛИ́КАТИ заст.  Словник синонімів української мови
  4. переманити — ПЕРЕМАНИ́ТИ див. перема́нювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. переманити — Переманити см. переманювати.  Словник української мови Грінченка