Словник української мови у 20 томах

перемежований

ПЕРЕМЕЖО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до перемежо́вувати і перемежо́вуватися.

На дрібнолистих гілках рясно синіють огорнені сизим пилком ягоди, перемежовані розчепіреними пучками продовгуватих колючок (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. перемежований — перемежо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. перемежований — [пеиреимеижованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. перемежований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемежовувати і перемежовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перемежований — ПЕРЕМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемежо́вувати і перемежо́вуватися. На дрібнолистих гілках рясно синіють огорнені сизим пилком ягоди, перемежовані розчепіреними пучками продовгуватих колючок (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 661).  Словник української мови в 11 томах