перемелювати
ПЕРЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., що.
1. Молоти все зерно або багато зерна.
Добрі жорна все перемелють (Номис);
– Гуртом землю обробляємо, гуртом хліб збираємо та в громадські магазеї засипаємо, поки перемелемо (Панас Мирний);
* Образно. За хлівом однотонно хурчать млинки, повстромлювані на довгих тичках в город. Хурчать млинки, перемелюють вітер і тишу (Ю. Мушкетик);
// розм. Роздрібнювати що-небудь, перетворюючи на однорідну масу.
Біля деревця сиділа Маруся й руками перемелювала перегній, щоб він був дрібніший (О. Донченко);
Соковита трава розпирає їм [коровам] боки, і вони ремигають, перемелюють те, що набрали за день у великі шлунки (В. Гжицький).
2. перен. Знищувати, губити всіх або багатьох (звичайно під час воєнних дій); все або багато чогось.
Звістка про те, що доведеться летіти вантажним літаком, у декого з пасажирів викликала протест. Але радість подорожі все перемолола (М. Томчаній).
◇ (1) Переме́лювати кісточки́ (д) див. перемива́ти.
Словник української мови (СУМ-20)