перемир'я

ПЕРЕМИ́Р'Я, я, с.

Тимчасове припинення воєнних дій за згодою сторін, що беруть участь у війні, а також угода про припинення таких дій.

– Перемир'я вічно тривати не може. Після нього або приходить мир, або... знов розпочинається війна (Ю. Шовкопляс);

Не знаю, котрого року тут після кривавої битви було вчинено добро, тобто укладено перемир'я, на знак якого і річка названа Добрицею (з газ.).

Значення в інших словниках

1. перемир'я — переми́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. перемир'я — див. МИР.  Словник синонімів Караванського
3. перемир'я — див. мир  Словник синонімів Вусика
4. перемир'я — -я, с. Тимчасове припинення воєнних дій за згодою сторін, що беруть участь у війні, а також угода про припинення таких дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перемир'я — Замира, злагода, див. примирення  Словник чужослів Павло Штепа
6. перемир'я — Угода між воюючими сторонами про припинення воєнних дій; стосується усіх збройних підрозділів сторін.  Універсальний словник-енциклопедія
7. перемир'я — I. МИР (відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; відсутність збройної боротьби між державами, народами, а також угода про припинення воєнних дій); СПО́КІЙ, ПО́КІЙ заст.  Словник синонімів української мови